Навчально-дослідницька робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності.
Мета цього виду діяльності, обов’язкової на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях, – формувати науковий світогляд, сприяти молодим дослідникам в опануванні методології і методів наукового пошуку. Її ефективність залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості потребово-мотиваційної сфери студента на дослідницький пошук з першого до випускного курсу, особистісно-діяльнісного підходу до навчання.
Існує ряд особливостей в проведенні науково-дослідної роботи у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Адже студенти приходять у коледж без навичок, а то й поняття про наукову діяльність і перед викладацьким складом стоїть завдання в найкоротший термін навчити студентів азів.
Виконання науково-навчальної роботи у процесі навчальних дисциплін відбувається при оптимальному співвідношенні репродуктивних і творчих завдань, індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання, максимальному насиченні занять ситуаціями спільної творчої діяльності.
Крім того, студенти з допомогою викладачів повинні набути умінь користуватися науковою, довідковою, методичною літературою; володіти методикою реферування тексту, володіти навичками комп’ютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку (також і в системі Інтернет).
Освітні технології, запроваджені в педагогічному коледжі, забезпечують не лише отримання майбутніми вчителями повноцінного якісної освіти, але й професійної компетентності в галузі методики, оволодіння культурою мислення, потребу в постійному оволодінні новими знаннями, використовуючи бібліотечні фонди, комп’ютерну техніку.
Таким чином, система професійної підготовки спрямовується на підготовку вчителя-дослідника нового типу мислення, якому притаманний високий динамізм, для якого головним є культ пошуку пізнання, а не лише культ знань.
Враховуючи кардинальні зміни в навчально-виховному процесі, важливим завданням науково-навчальної роботи студентів є формування в особі майбутнього вихователя молодих громадян і патріотів української держави, яким притаманні висококультурне мовленням, образне мислення, високі інтелектуальні і моральні якості, володіння знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок тощо.
Разом з тим у студентів необхідно розвивати високу вимогливість до себе, толерантне ставлення до опонента.
Результати виконаної роботи свідчать про відповідні досягнення: стали різноманітнішими форми взаємодії “викладач-студент”, зроблено крок у формуванні професійної компетентності студентів, майбутніх фахівців. Як показує аналіз, проведення студентами наукових досліджень впливає на якість навчального процесу: з’являються нові форми і методи проведення лекцій, практичних, семінарських занять. У той же час маємо констатувати надто пізнє (у більшості випадків на третьому-четвертому курсах) залучення студентів до дослідницької діяльності, її недостатню мотивацію, відсутність наукової ініціативи з боку самих студентів. Тому суттєвих змін можна чекати, якщо перебудувати зміст і методику викладання фахових, професійно-орієнтованих дисциплін.
Серед факторів, що сприяють формуванню відповідних якостей дослідника у процесі навчально-дослідницької діяльності студентів, виділяємо особистісно-діяльнісний підхід до навчання, проблемне навчання, діалогізацію навчального процесу, оптимальне співвідношення індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання.
Зміст готовності до виконання науково-дослідницької роботи мають складати такі елементи, як знання, уміння, творчість, бажання.
Ефективність науково-дослідницької роботи залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, сформованості спонукально-мотиваційної сфери студента.
Головні мотиви участі студентів у пошуковій науково-дослідній роботі полягають у тому, що ця діяльність є одним з напрямів особисто орієнтованого навчання, яка спрямована на розвиток аналітичних здібностей, інтелекту, пам’яті, мови, креативних здібностей, поліпшення засвоєння студентами навчального матеріалу згідно з державними освітніми стандартами.
Досвід роботи декількох років дозволяє зробити висновок, що впровадження дослідної роботи в навчальний процес оправдано і дає відчутний ефект у питаннях підготовки спеціалістів сучасного рівня і повинно розглядатись як важливий елемент технології активного навчання, в якому “школа пам’яті” поступається місцем “школі мислення”.